Підвищення професійного рівня педагогічних працівників: як оцінити реалізацію вимоги 3.2

Педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність. При цьому вони мають право вільно обирати освітні програми, форми навчання, заклади освіти, установи й організації, інші суб’єкти освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку (ч. 1–2 ст. 54 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII; далі — Закон про освіту).

Професійний розвиток і підвищення кваліфікації педагога, зокрема й щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, передбачає навчання за програмою підвищення кваліфікації в інститутах післядипломної педагогічної освіти, стажування, а також участь у семінарах, практикумах, тренінгах, майстер-класах, вебінарах, публікації в друкованих та електронних джерелах.

Ефективний спосіб підвищувати професійну кваліфікацію педагогів — проходити курси з використанням сучасних освітніх онлайн-платформ, зокрема Цифрового видавництва MCFR, EdEra, Prometheus тощо.

Ще одна з ефективних світових практик — сертифікація. Її завдання — виявити й заохотити педагогічних працівників з високим рівнем педагогічної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями. Сертифікація — зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника з педагогіки та психології, практичних умінь застосовувати сучасні методи і технології навчання. Її здійснюють шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи (ч. 1 ст. 15 Закону про освіту).

Підвищення кваліфікації педагогічними працівниками здійснюють згідно з планом підвищення кваліфікації закладу освіти на рік. Напрями підвищення кваліфікації педагога мають були синхронізовані з освітньою програмою закладу освіти (Схема).

Найважливіше, щоб процес професійного зростання педагогічних працівників був безперервним і системним. Тобто для самого педагогічного працівника підвищення кваліфікації має стати внутрішньою потребою завтра стати кращим, ніж був сьогодні. Якщо ж основна мотивація педагогічного працівника — отримати посвідчення чи сертифікат із необхідною кількістю годин, то належного ефекту не буде.

Під час самооцінювання зверніть увагу на такий індикатор:

3.2.1.1. Частка педагогічних працівників закладу освіти, які обирають різні види, форми і напрями підвищення рівня своєї професійної майстерності.

За індикатором визначте такі аспекти:

• Чи використовує педагогічний працівник різні форми підвищення кваліфікації?
• Чи відповідають напрями підвищення кваліфікації освітній програмі закладу освіти?

Чи зростає в закладі освіти якісно-кваліфікаційний рівень педагогічних працівників?

Щоб отримати відповіді на запитання, застосуйте метод вивчення документації. Зокрема проаналізуйте:

• протоколи засідання педагогічної ради;
• щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
• накази з основної діяльності.

Також проведіть опитування педагогічних працівників: під час анкетування визначте, яку тематику вони обирали упродовж останніх п’яти років для професійного зростання і яким формам підвищення професійної кваліфікації вони віддають перевагу.

Інноваційна діяльність — діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 № 40-IV).

Інноваційна освітня діяльність спрямована на розроблення й використання у сфері освіти результатів наукових досліджень та розробок (п. 2 Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності, наказ МОН від 07.11.2000 № 522 у редакції наказу МОН від 11.07.2017 № 994). Її результатом є нововведення, що підвищують якість системи освіти, визначають її розвиток і характеризуються як нові чи вдосконалені.

Інноваційна освітня діяльність педагога реалізується через дослідно-експериментальну та експертну діяльності.

Дослідно-експериментальна діяльність здійснюється на різних рівнях: закладу освіти, регіональному, всеукраїнському та/або міжнародному. Її мета — дослідити, експериментально апробувати нові методи, засоби і форми освітнього процесу, освітніх технологій. Вона не є основним видом діяльності для закладу освіти, але важлива для того, щоб вирішувати поставлені перед ним стратегічні завдання.

Експертна діяльність — залучення педагогічних працівників як експертів з оцінювання професійної діяльності під час атестації та/або сертифікації, інституційного аудиту, експертизи підручників тощо.

Щоб здійснювати інноваційну освітню діяльність у закладі освіти, слід дотримуватися таких умов:

• працювати відповідно до законодавства України та вимог державних стандартів освіти;
• мати належне ресурсне забезпечення та ефективно його використовувати;
• забезпечувати збереження життя і здоров’я суб’єктів інноваційної освітньої діяльності;

погодити інноваційну діяльність з учасниками освітього процесу, органами управління освітою (п. 11 Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності, наказ МОН від 07.11.2000 № 522 у редакції наказу МОН від 11.07.2017 № 994).

Під час самооцінювання зверніть увагу на такі індикатори:

3.2.2.1. Педагогічні працівники беруть участь в інноваційній роботі (розроблення/адаптація, впровадження освітніх технологій, експериментальна робота), ініціюють та/або реалізують освітні проєкти.

3.2.2.2. Педагогічні працівники здійснюють експертну діяльність.

За індикаторами визначте такі аспекти:

• Чи беруть участь педагогічні працівники в інноваційній, дослідно-експериментальній роботі, чи ініціюють та/або реалізують освітні проєкти?
• Які результати інноваційної діяльності педагогічних працівників?
• Чи впроваджуються результати дослідно-експериментальної роботи в освітній процес закладу?

Чи залучають педагогічних працівників закладу освіти як освітніх експертів?

Щоб отримати відповіді на запитання, застосуйте метод вивчення документації. Зокрема, проаналізуйте:

• накази про проведення інноваційної діяльності/експериментальної роботи всеукраїнського або регіонального рівня;
• погодження органів управління освітою на здійснення інноваційної освітньої діяльності на рівні закладу освіти, погодження батьків здобувачів освіти на участь їхніх дітей в інноваційній діяльності/експериментальній роботі;
• програми дослідно-експериментальної роботи;
• звіти про етапи дослідно-експериментальної роботи;
• протоколи засідань педагогічної ради;
• накази з основної діяльності.

Під час інституційного аудиту для аналізу критерію 3.2.2 застосовуватимуть інтерв’ю із заступником директора школи.