Планування: як оцінити реалізацію вимоги 3.1 (частина 2)

Педагоги опановують нові технології, інноваційні методики викладання, створюють освітні ресурси (Схема 2). Систематизований практичний досвід стає власним освітнім портфоліо педагога.

Орієнтовні складові портфоліо:
• коротка біографія педагога;
• вибрані навчальні заняття, робочі плани, наочні матеріали для учнів тощо;
• авторські освітні ресурси;
• найліпші учнівські роботи;
• результати тестування/сертифікації, якщо педагог її проходив;
• документація, що свідчить про участь педагога в освітніх проєктах, дослідницько-експериментальній роботі тощо.

Педагоги використовують свої освітні ресурси, щоб обмінюватися досвідом із колегами, під час семінарів, майстер-класів, засідань методичних об’єднань. Освітні ресурси оприлюднюють на сайті закладу освіти, інших освітніх сайтах, публікують у фахових виданнях, збірниках матеріалів конференцій тощо. Такий формат обміну досвідом сприяє професійному зростанню педагогів і мотивує до нових досягнень.

Зверніть увагу на такий індикатор:

3.1.4.1. Частка педагогічних працівників, які створюють та використовують власні освітні ресурси, мають публікації професійної тематики та оприлюднені методичні розробки.

За індикатором визначте такі аспекти:

• Чи створюють педагоги власні освітні ресурси?
• Чи мають педагоги публікації у фахових виданнях та чи оприлюднюють свої методичні розробки?
• Чи формують педагоги портфоліо?

Чи обмінюються досвідом педагоги у закладі освіти? Як саме?

Щоб отримати відповіді на запитання, застосуйте метод опитування. Зокрема проведіть анкетування педагогів, щоб визначити, як вони поширюють свій педагогічний досвід.

Виховний процес є невід’ємною складовою освітнього процесу у закладах освіти. Він має ґрунтуватися на загальнолюдських цінностях, культурних цінностях українського народу, цінностях громадянського (вільного демократичного) суспільства, принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини і громадянина тощо (ст. 15 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-IX). Тобто в закладі освіти виховання є наскрізним і його слід реалізовувати у контексті викладання практично всіх предметів та курсів навчального плану.

Під час навчальних занять можна забезпечити такі аспекти виховання:
• повага гідності, прав і свобод людини, культурної багатоманітності;
• цінність демократії, справедливості, рівності та верховенства права;
• громадянська свідомість і відповідальність;
• співпраця та командна робота;
• формування здорового і екологічного способу життя;
• виховання гендерної рівності тощо.

Зверніть увагу на такий індикатор:

3.1.5.1. Учителі використовують зміст предмету (курсу), інтегрованих змістових ліній, щоб формувати суспільні цінності, виховувати патріотизм.

За індикатором визначте такі аспекти:

• Чи простежується наскрізний процес виховання під час навчальних занять?

Чи використовують педагоги зміст предмету (курсу), інтегрованих змістових ліній, щоб формувати суспільні цінності, виховувати патріотизм?

Щоб отримати відповіді на запитання, застосуйте метод спостереження за навчальним заняттям. Так, під час заняття зверніть увагу на те, чи спрямований зміст навчального матеріалу на формування в учнів суспільних цінностей, зокрема:

• патріотизму, поваги до державної мови, культури, законів;
• соціальної емпатії, толерантності, інклюзивної культури тощо;

навичок співпраці та культури командної роботи.

Упровадження в освітній процес інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) — вимога часу, яка стала ще актуальнішою через поширення СОVID-19 і часткове переведення освітнього процесу в дистанційний формат. Сучасні ІКТ — це інтернет-технології, мультимедійні програмні засоби, офісне та спеціалізоване програмне забезпечення, електронні посібники та підручники, платформи дистанційного навчання тощо.

Умови упровадження в освітній процес ІКТ
1. Необхідна матеріальна база: комп’ютери та інше технічне обладнання, програми, доступ до інтернету.
2. Інформаційна культура вчителя, його уміння знаходити необхідну інформацію.
3. Комп’ютерна грамотність учителів на рівні впевненого користувача.
4. Обізнаність учителів щодо методик ефективного застосування комп’ютерних програм.
5. Програмне забезпечення, що відповідає начальним програмам з різних дисциплін.

Упровадження ІКТ в освітній процес дає змогу:

• створювати електронні освітні ресурси;
• полегшити і пришвидшити роботу з документами;
• налагодити комунікацію з учнями та батьками;
• створювати наочність, дидактичні матеріали в електронному вигляді;
• використовувати технології дистанційного, змішаного навчання, проводити вебквести тощо;
• розробляти моніторингові роботи;
• створювати електронні каталоги й бази даних;
• використовувати хмарні сховища документів;
• використовувати електронні підручники;
• підвищувати професійний рівень педагогів, обмінюватися досвідом;
• оперативно отримувати актуальну освітню інформацію.

Враховуйте норми Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (наказ МОЗ від 25.09.2020 № 2205; далі — Санітарний регламент). У пункті 8 розділу V «Забезпечення освітнього процесу» містяться вимоги щодо максимальної тривалості безперервної роботи з технічними засобами навчання (ТЗН) протягом уроку.

Зверніть увагу на такий індикатор:

3.1.6.1. Частка педагогічних працівників, які застосовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі.

За індикатором визначте такі аспекти:

• Чи володіють педагоги ІКТ на рівні впевненого користувача?
• Чи використовують педагоги ІКТ в освітньому процесі? Як саме?
• Наскільки ІКТ на уроці доцільні?
• Чи вдосконалюють педагоги свої ІКТ-навички? Як саме?
• Чи дотримуються педагоги норм Санітарного регламенту під час роботи з ТЗН на уроці?

Як відбувався освітній процес під час дистанційного навчання?

Щоб отримати відповіді на запитання, застосуйте метод опитування учнів. Так, під час анкетування з’ясуйте, чи вважають учні педагогів відкритими до спілкування.

Також скористайтеся методом спостереження за навчальним заняттям. Зверніть увагу, чи використовують педагоги:

• ІКТ, що допомагають формувати в учнів ключові компетентності;
• електронні освітні ресурси;
• медіаресурси;
• інтернет для пошуку навчальної інформації, виконання онлайн-завдань тощо;
• обладнання та засоби навчання, що активізують навчально-пізнавальну діяльність учнів.

Під час інституційного аудиту, окрім зазначених методів, використовують також інтерв’ю з представником учнівського самоврядування.