Планування: як оцінити реалізацію вимоги 3.1 (частина 1)

Календарно-тематичне планування — це розподіл у часі окремих уроків. У ньому педагог враховує кількість годин, визначених програмою на кожну тему, кількість тижневих годин, визначених навчальним планом, розклад занять.

Формувати календарно-тематичні плани педагоги мають відповідно до Державного стандарту початкової освіти та/або Державного стандарту базової середньої освіти, а також очікуваних результатів навчання учнів згідно з навчальними програмами з предметів (курсів). Календарно-тематичний план має відповідати освітній програмі закладу освіти, робочому навчальному плану та реалізувати компетентнісний підхід у викладанні.

Календарно-тематичний план, окрім тем уроків і дат їх проведення, може містити інші компоненти. Наприклад, учитель може описати наскрізні змістові лінії, ключові компетентності, які розвиватимуться на занятті, домашні завдання тощо. Важливо, щоб план був зручний учителю.

Щоб забезпечити якісне виконання освітніх програм в умовах очного та дистанційного навчання, під час календарно-тематичного планування доцільно виділити ключові теми, на яких у подальшому ґрунтуватиметься програмовий матеріал. Надалі це дасть змогу без порушення системи програмових вимог ущільнювати, оптимізувати вивчення предмета, концентрувати увагу на відпрацюванні матеріалу. Це забезпечить якісну самостійну роботу учнів в умовах дистанційного навчання (Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році, наказ МОН від 11.08.2020 № 1/9-430, далі — Рекомендації).

Учитель має академічну свободу, тож він може самостійно:
• визначати формат, обсяг, структуру, зміст та оформлення календарно-тематичних планів і поурочних планів-конспектів. Тобто календарно-тематичне та поурочне планування педагог здійснює у довільній формі, зокрема з використанням друкованих чи електронних джерел;
• вирішувати, в якій послідовності він формуватиме очікувані результати навчання. При цьому він має брати до уваги, як розгортається навчальний матеріал у підручнику;
• переносити теми уроків відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати кількість годин на вивчення окремих тем (Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році, наказ МОН від 11.08.2020 № 1/9-430, далі — Рекомендації).

Поурочне планування — логічна схема побудови уроку або його тезовий виклад.

Зверніть увагу на такий індикатор:

3.1.1.1. Частка вчителів, які використовують календарно-тематичне планування, що відповідає освітній програмі закладу освіти.

Індикатор дає змогу визначити коло актуальних питань та методи збору інформації.

За індикатором визначте такі аспекти:

• Чи є в учителів календарно-тематичні плани?
• Чи забезпечує календарно-тематичне планування реалізацію Державних стандартів загальної середньої освіти?
• Чи відповідає календарно-тематичне планування освітній програмі закладу освіти?
• Чи відповідає зміст календарно-тематичного планування очікуваним результатам навчання учнів відповідно до навчальних програм предметів (курсів)?
• Чи простежується у календарно-тематичному плануванні компетентнісний підхід у викладанні?

Окреслений перелік запитань не є догматичним. За потреби доповніть його іншими запитаннями.

Щоб отримати відповіді на поставлені запитання, застосуйте такі методи:

• спостереження за проведенням навчальних занять — зверніть увагу, чи досягнув учитель мети, завдань та очікуваних результатів навчального заняття. Якщо так, то що цьому сприяло, а якщо ні, то з яких причин. Визначте, що вдалося ліпше/гірше під час заняття й чому;
• опитування — проведіть анкетування педагогів, щоб встановити, які джерела/ресурси вони використовують, коли розробляють календарно-тематичні плани.

Застосуйте також метод вивчення документації — проаналізуйте календарно-тематичний план педагога.

Мета повної загальної середньої освіти — всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII; далі — Закон про освіту). З огляду на цю норму і реалії сьогодення очевидним є те, що навчання за моделлю передачі знань від учителя до учня втратило сенс. Педагоги мають формувати ключові компетентності, відстежувати наскрізні змістові лінії під час викладання предметів (курсів).

Умови ефективного компетентнісного навчання
1. Внутрішня мотивація педагогів.
2. Усвідомлення необхідності змін.
3. Поглиблення поінформованості та освоєння методик.
4. Системна реалізація.

Залучайте дітей до науково-дослідницької та проєктної діяльності, постановки та розв’язання проблемних завдань, диспутів, розв’язання ситуативних завдань, мультимедійного навчання, комп’ютерного моделювання, прогнозування. Проводьте навчальні заняття у контексті перевернутого, змішаного навчання, застосовуйте технологію вебквесту тощо.

Під час вивчення роботи вчителя враховуйте доречність та ефективність упровадження освітніх технологій, а не їхню кількість.

Індивідуальна освітня траєкторія — персональний шлях реалізації особистісного потенціалу учня, що формується з урахуванням його здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду, ґрунтується на виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін і рівня їхньої складності, методів і засобів навчання. Індивідуальна освітня траєкторія в закладі освіти може бути реалізована через індивідуальний навчальний план (п. 9—11, ч. 1 ст. 1 Закону про освіту). Індивідуальний навчальний план — документ, що визначає послідовність, форму і темп засвоєння компонентів освітньої програми з метою реалізації індивідуальної освітньої траєкторії учня.

Індивідуальну освітню траєкторію в закладі освіти розробляють для учнів, які:

• потребують індивідуальної форми навчання (педагогічного патронажу);
• перебувають на дистанційній формі навчання;
• перебували на довготривалому лікуванні;
• потребують відповідного періоду адаптації;
• прибули з інших закладів освіти, наприклад, з вивченням мов національних меншин;
• випереджають однокласників у швидкості та якості засвоєння навчального матеріалу;
• мають індивідуальні інтереси, нахили, уподобання;
• мають особливі освітні потреби.

Терміни, на які розробляють індивідуальну освітню траєкторію, можуть бути різні: навчальний рік, семестр тощо. Рішення про реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії ухвалюють за заявою батьків або за рішенням педагогічної ради. Рішення педагогічної ради керівник закладу освіти затверджує наказом, на підставі якого розробляють індивідуальний навчальний план. Він має відповідати освітній програмі закладу та Державним стандартам загальної середньої освіти (Схема 1).

Яку інформацію відобразити в індивідуальній освітній траєкторії
1. Реалізація індивідуального підходу до вивчення навчальних дисциплін.
2. Власні цілі дитини у вивченні конкретної теми або розділу.
3. Оптимальні форми і темп навчання.
4. Способи навчання, які відповідають індивідуальним особливостям учня.
5. Способи, за якими учень здійснюватиме самооцінювання діяльності.

Педагогічна рада закладу освіти може ухвалювати рішення про реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії учнів, які потребують корекції освітньої діяльності та адаптації до освітнього процесу. У такому разі індивідуальний навчальний план керівник не затверджує. Учитель розробляє його в довільній формі та включає до нього графік індивідуальних консультацій та індивідуальні завдання.

Зверніть увагу на такий індикатор:

3.1.3.1. Педагогічні працівники беруть участь у розробленні індивідуальних освітніх траєкторій, зокрема складають завдання, перевіряють роботи, надають консультації, проводять оцінювання результатів навчання.

За індикатором визначте такі аспекти:

• Чи беруть участь педагоги в розробленні індивідуальних освітніх траєкторій учнів?
• Чи співпрацюють педагоги з практичним психологом і батьками під час розроблення індивідуальної освітньої траєкторії?

Які організаційні форми освітнього процесу, крім класно-урочної, педагоги використовували для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії учня?

Щоб отримати відповіді на запитання, застосуйте метод вивчення документації. Зокрема проаналізуйте, чи відповідають нормативній базі такі документи:

• індивідуальні навчальні плани;
• освітня програма закладу;
• протоколи засідань педагогічної ради;
• накази з основної діяльності.

Під час інституційного аудиту для аналізу критерію використовують інтерв’ю із заступником директора школи.